КАНЕЛЮРА , КАНЕЛЮРИ
канелюра — канелюри мн. (фр. < грец. — лоза)
1. Вертикальні дугоподібні в перетині жолобки на стовбурах колон або пілястр (синоніми — альвеоли, рабдоси). В класичному іонічному ордері канелюри (в перетині) чергуються з доріжками, у доричному — утворюють гострі кути. Крім того є:
канелюри зустрічні — вертикальні жолобки, розділені в нижній частині стовбура на вужчі або заповнені валиками.
2. Горизонтальні виїмки на базах іонічних колон.