КАЛАНЧА
(тюрк. < араб. — фортеця)
Башта над спорудою, спочатку призначалася для спостереження за наближенням ворога, згодом для огляду довкілля і виявлення пожеж. Обладнана дзвоном К. завершувалась майданчиком для вартового з дзвоном і щоглою для сигналізації. В Російській імперії будувалися з 2-й пол. XVII до поч. XX ст.