КАБАНЧИК
Облицювальна керамічна плитка, розміри якої подібні цеглі. Отримавши різноманітні ніжні кольори, широко вживалась майстрами стильового напряму модерн на поч. XX ст. для досягнення живописної виразності фасадних композицій. Згодом термін застосовувався для характеристики облицювання одноманітною квадратною плиткою світлого жовтуватого тону, якою суцільно покривалися блочні і панельні стіни житлових і громадських будівель в Україні 2-й пол. XX ст.