ЗАМОК
(польс.)
I замок
1. Феодальне укріплення, розташоване у важкодоступному місці та добре захищене масивними стінами з оборонними баштами. Чимало середньовічних рицарських замків стали ядрами міст Західної Європи.
2. Назва у Російській імперії XVIII — поч. XX ст. великої тюрми з капітальними стінами, де довгочасно утримувалися позбавлені волі.
II замок
1. Вид врубки, з'єднання дерев'яних конструкцій за допомогою уступу чи виїмки.
2. Те саме, що і замковий камінь. Існують:
~ віяльний — оформлення перемички прорізу або ніші накладеними один на одного трапецієподібними клинчастими каменями, порівн. рустовка клинчастa.
~ випускний — замковий камінь, який помітно виступає над поверхнею перемички.
~ висячий — замковий камінь у середині перемички або архівольта, розташований нижче аркової дуги або верхньої частини наличника.