ЗАМКОВИЙ КАМІНЬ
Верхній клинчастий камінь арки або склепіння, також виконаних з клинчастих каменів (синонім — аграф²). Нерідко мав більші розміри, виступав над поверхнею стіни та відзначався барельєфним акантом, волютою або маскароном із зображенням людини, голови тварини, які мали підкреслювати міцність конструкції і надійність мурування. Мав місце і декоративний замковий камінь, який виконувався у штукатурці з імітацією справжнього клинчастого. Останній часто був розташований над вікнами чи дверима. Від замкового каменю у візантійській архітектурі походить плоска клиноподібна капітель, яка часто вживалась у романському зодчестві.