ДРАКОН
(грец. — зіркий)
Міфічна змієподібна тварина з крилами і хвостом. Символізував єднання землі й неба, уособлення стихій землі і повітря. Його монументальні скульптурні і живописні зображення мали місце в Ассірії, Індії, Китаї, Японії та інших країнах. Перемога над Д. — популярний сюжет у стародавньому мистецтві. У християнській іконографії Д. також вважався символом темних, злих сил. В той же час у казках деяких народів — уособлення сили й доброти, пильності. У даків, парфян, римлян, вікінгів та інших виконував функції оберегу або палладіуму. Тому відповідне зображення прикрашало бойові прапори, носи кораблів. Показаний з головою лева чи бика означав нескінченість часу, а в країнах Сходу — дух змін, самого життя, в Китаї — символ весни і живлющого дощу тощо.