ГОФРИ
(фр. — вафлі)
1. Напівкруглі у перетині контрфорси, які розташовуються один біля одного і утворюють хвилясту поверхню стіни або окремої підпори. Вживались у середньовічній архітектурі Персії, Азербайджану і Середній Азії, зокрема в мавзолеях, надаючи вертикальну спрямованість об'ємам, увінчаних банями
2. Паралельні жолобки, хвилясті складки, що заповнюють декоративну вставку.