ГЛАСІС
(фр. — укіс, схил)
1. Те саме, що й імпост, на який спирається аркова конструкція.
2. Пологий земляний насип перед фронтальними укріпленнями (прикритим шляхом) фортеці. Особливо поширення набув наприкінці XVII і у XVIIII ст. при спорудженні земляних укріплень. Деякі Г. мали вінчання у вигляді траншеї вздовж гребеня, яка з'єднувала бреш-батареї. Також існував:
~ зворотний — положистий котрескарп для підготовки контратак.
У XIX ст. Г. разом оборонними ровами і валами міських фортець були перетворені у проспекти й бульвари, а розташовані перед ними еспланади дали можливість для формування парків і скверів.