ГІПОГЕЙ
(грец. — підземний)
Кругле у плані з купольним перекриттям підземне приміщення в стародавніх спорудах часів неоліту (о. Мальта), а згодом у егейській і античній архітектурі (синонім — іпогей). Використовувалось як святилище і поховальний склеп (порівн. колумбарій, крипта).