ГЕНІЙ
(лат. — рід)
Божество, прародитель племені. За давньоримською міфологією у дорослого чоловіка начебто мались добрий і злий Г., у греків дух-покровитель супроводжував все життя людину, а після її смерті опікав тих, кого вона любила. Вважалось, що своїх Г. також мали місцевості і поселення. Всі вони зображалися літаючими крилатими юнаками з рогом достатку або чашею, а якщо з пальмовою гілкою, то це символізувало безсмертя і славу.