ВОЛЮТА
(італ. — крутити)
1. Архітектурна деталь у формі завитка з кружком ("вічком") у центрі. Прообрази мали місце у Стародавньому Єгипті у капітелях, де зображались квіти лотоса, що розпускались, а також у колонах Персеполя, Лікії та еолійській, що нагадувала кінці розщепленого стовбура дерева. В. переважно використовувалася у капітелях колон класичних іонічного, корінфського і композитного ордерів. Прийнято відрізняти:
~ подвійну — кронштейн у формі , який має вигляд літери "S" і нерівні завитки. Ще у Стародавньому Римі він був широко розповсюджений. Його використання поширилось з часів раннього ренесансу і часто вживалася у бароко для оформлення вікон, порталів і навіть частин споруди, переходу від верхнього до нижнього ярусу (порівн. евольвента, суппорт).
2. Стилізований рослинний мотив у парковому партері або біля його межі, що має у плані вигляд завитка.