ВІКНО
Отвір для освітлення приміщення, який за своїм форматом міг бути вертикальним або горизонтальним, а його завершення — прямокутним, шестикутним, півциркульним, овальним тощо. Протягом багатьох століть сформувались різні за формою і характером вікна, серед них найвідоміші:
~-абажур —
а) переважно підвальне, з сильно нахиленими всередину кімнати перемичкою і підвіконником, завдяки яким відбивається світло.
б) Із прикріпленим до стіни кожухом (часто дощаним), над яким з приміщення можна побачити лише смугу неба. Характерне для тюремних камер.
~ "берлінське" — з трьох стулок, вживалося для освітлення приміщень, що знаходяться в перетині двох корпусів.
~ "бичаче око" — овальної форми, знаходиться над дверима або в покрівлі даху таким чином, що видно більшу частину овалу (докл. див. окулус).
~ біфорне — докл. див. біфорій.
~ брамантове — аркове в прямокутному обрамленні, яке завершено сандриком. Проріз фланкується пілястрами, на які спирається архівольт; в антревольтах влаштовуються розетки. Форма і облямування розроблені італійським зодчим Д. Браманте.
~ венеціанське — виконане з двох частин, яке в Пізнє Середньовіччя і епоху Ренесансу було поширеним у забудові Венеції. Два однакових аркових прорізи розділялись колонкою і об'єднувались загальною аркою з круглим отвором у тимпані. Іноді архівольти двох аркових прорізів, які спирались на колонки, завершувались неповним антаблементом з трикутним фронтоном. Прикрашене різьбленням, інкрустацією, виконане з кольорового мармуру і скла венеціанське вікно у порівнянні з біфорієм мало пишний, нарядний вигляд.
~ верхнє — вузьке горизонтальне, розташоване вгорі у дерев'яній стіні курної хати або чорної варниці та призначене для виходу диму.
~ випускне (вивідне) — виступає на горищі з обсягу покрівлі разом з боковими стінками.
~ віяльне — завершене низкою піваркових елементів.
~ волокове — вирубане у двох суміжних колодах (половина у верхній і половина у нижній) дерев'яної будівлі, горизонтальне за формою. Його раму при потребі засовують по горизонталі з боку приміщення тесовою засувкою ("заволікають", звідсіля й відповідна назва).
~ дифорне — докл. див. дифорій.
~ другого світла — влаштоване для освітлення темного приміщення через вікно зі світлої кімнати, галереї, лоджії.
~ італійське — узагальнене визначення вікна, яке складається із вищої середньої частини аркової форми і двох бокових (порівн. палладіанське вікно, серліана).
~ катомадо — докл. див. катомадо.
~ колесо — докл. див. колесо.
~ красне — заввишки не менше трьох діаметрів колод у дерев'яному будинку з заскленою рамою, облямованою лутками.
~ Кричевського — вікно, фланковане колонками, які підтримують п'яти верхньої трапеції. Розроблене українським зодчим В. Кричевським.
~ лежаче — витягнуте по горизонталі.
~ "летуча миша" — дахове вікно, верхню частину якого виконано у вигляді плавного пологого вигину.
~ ліхтарем — висунуте разом з підвіконною частиною за межі чільної стіни і сперте на кронштейни, яке має додаткове засклення боків.
~ луткове — те саме, що і ~ красне.
~ мезонінне — розташоване над основним рядом у великих залах для кращого освітлення.
~ односхиле — випускне з прямокутною чільною поверхнею.
~ палладіанське — складається із середнього аркового і двох бічних прямокутних прорізів, розділених колонами або пілястрами, які начебто підтримують архівольт. Розроблено італійським зодчим А. Палладіо.
~ подвійне — об'єднання в одну композицію 2-х прорізів, докл. див. дифорій, біфорій.
~ потрійне — об'єднання в одну композицію трьох прямокутних, аркових або іншої форми прорізів; порівн. трифолій², трифорій¹.
~ "риб'ячий хвіст" — кругле вікно, оформлене у формі риб'ячого хвоста.
~ роза — докл. див. роза.
~ Сансовіно — аркове вікно, обрамоване канелірованими тричетвертними колонами іонічного ордера, що підтримують імпости архівольта. Розроблене італійським зодчим Я. Сансовіно.
~ сегментоподібне — у вигляді частини круга, сегмента.
~ серліана — докл. див. серліана.
~ сліпе — неглибока ніша, схожа на сусідні вікна (докл. див. бленда).
~ слухове — вікно для провітрювання і освітлення горища.
~ термальне — сегментоподібне вікно, розділене двома вертикальними імпостами на три частини майже рівної ширини. Назва походить від прорізів, якими освітлювалися давньоримські терми.
~ флорентійське — поділене середньою колонкою, на які вгорі спираються півциркульні арки.
~ фронтонне — випускне з двосхилим покриттям на окремих кроквах.
~ хрестоцвіт — кругле вікно з чотирма внутрішніми напівкруглими частинами.
~ чотирилисник — кругле вікно з чотирма внутрішніми стрілчастими частинами.