ВЕРСТА
(давньорус. < лат. — зріст, лінія)
Міра довжини східних слов'ян, розміри якої з часом мінялись. З кін. XVIII ст. у Російській імперії вона дорівнювала 500 сажнів, тобто 1,0668 км. Одночасно так називали пришляховий стовп, на якому відзначалась відстань від певного населеного пункту. В. дала назву системі цегляної кладки, докл. див. мурування верстове.