ВАРІАЦІЯ
(лат. — різниця)
Один із композиційних засобів, що полягає у видозміненні, різноманітності зв'язків між окремими елементами або багатогранним перетворенням вихідного інваріанта. В архітектурних творах використання однакових форм (наприклад, арок, колони, антаблементів) пояснюється не лише конструктивними або функціональними міркуваннями, а дозволяє створювати неповторні художні образи. Саме нюансні зміни відомих форм або множення зв'язків між ними визначає своєрідність і неповторність композиції, як художньо-образної цілісності. Засобами здійснення В. є: зміни метричного порядку, ритмічних акцентів, пропорцій, масштабу елементів (мінімалізація, дімініція або максималізація, гіперболізація), уподібнення форм, інверсія (порівн. комбінаторика).