ВАЛ
(лат.)
1. Архітектурний облом, що у перетині складає півкола. Часто вживається в базах колон, прикрашається плетінками або вінками з листів, перев'язаних стрічками (див. також вал четвертний).
2. Оборонна споруда у вигляді високого земляного насипу з крутим схилом, влаштованим з боку можливого нападу супротивника. Для укріплення попереду фортеці передбачалося і виконувалося кілька оборонних споруд, серед яких найміцнішим був:
~ головний, що оточував основні споруди.
Поряд з ними має місце:
~ береговий — невисокий насип вздовж каналу, який запобігав падінню тварин у воду.