ВАЗА
(фр. < лат. — судина)
Циліндрична посудина (часто витягнута у висоту, з ручками тощо) для збереження рідини та інших речей. Із стародавніх часів В. зображалась в монументальних рельєфах і розписах. У Китаї символізувала вічну гармонію, в Індії та Греції була образом жіночої фігури, у Єгипті — емблемою богів Озиріса та Ізиди, являлась атрибутом зодіакального знака Водолія, планети Венери. Якщо з неї вириваються язики полум'я, то це означало Милосердя і Любов небесну, з лілією — Благовіщення. Перекинута з водою, що витікає, В. стала алегорією річок, союзу Землі і Води, Вічного життя. а на монументальному надгробку — символом душі померлого (у поганські часи в урнах зберігали прах небіжчика). Відрізняють:
~ капітелі — розташоване між астрагалом і абакою тіло капітелі класичних корінфського і композитного ордерів у вигляді дзвона із пластичними й скульптурними прикрасами (ряди листів аканту, дуба) і архітектурними елементами (волютами), які відзначалися глибокою світлотінню.