БОЧКА
Форма покриття прямокутного в плані простору у вигляді напівциліндра із навмисно "пузатою" середньою частиною та загостреним і підвищеним верхом, внаслідок чого утворювався кільоподібний переріз і подібний за формою фронтон. Отримала особливе розповсюдження у дерев'яній архітектурі Російської Півночі при завершенні храмів. Має місце:
хрещата бочка — дах, утворений вісьмома схилами внаслідок перетину під прямим кутом двох бочок.