БАРАБАН
(тюрк.)
1. Циліндрична чи багатокутна у плані, верхня частина будівлі, що підтримує купол або зімкнуте склепіння. Має два різновиди:
~ світловий — прорізаний арковими або прямокутними вікнами. Простінки зовні часто прикрашалися колонками, пілястрами, а також різьбленими або ліпними прикрасами, а всередині — розписами.
~ глухий (сліпий) — порівняно вузький, без прорізів, його об'єм декоративно завершує споруду або її частину, збагачуючи силует та відповідаючи прийнятим стильовим нормам. Такий барабан глухий під банею нерідко називають шиєю.
2. Стовп колони, її основна середня частина (докл. див. фуст).