БАНЯ
(укр. < ст.слов. < лат.)
Зовнішня частина купольного перекриття. Додатково див. глава, маківка. Отримувала форми:
гриба — у Візантії, кількох східних і європейських країнах;
груші — в Україні;
конусу і парасольки — переважно в країнах Кавказу;
півсфери — у багатьох європейських країнах;
цибулини — в Київській Русі, Україні і Московії;
шолома — в Індії, Середній Азії та Київській Русі.
Форми бані співіснували з наметовими покриттями і шпилями або сполучались з ними, зокрема в архітектурі бароко, чим досягались примхливі обриси й напружені силуети.