АСФАЛЬТ
(грец. — що не падає)
Природний будівельний матеріал, який використовувався для захисту від вологи цокольних частин споруд в архітектурі Стародавнього Дворіччя та інших країн. Ще вживався як в'яжучий матеріал для скріплення кам'яних блоків, а також для покриття доріг (порівн. бітум). В Античності А. добувався у Мертвому морі і мав назви "жидівський клей", "іудейська смола", "гірський дьоготь". Пізніше т. зв. сірійський А. широко застосовувався у живопису як золотисто-коричнева фарба для прозорих лесувань. Зараз використовується для гідроізоляції будівель і виконання твердих шляхових покрить.