АМВОН
(грец. — підвищення)
1. У ранньохристиянській чи візантійській церкві одна з кафедр для виголошення проповідей і читання Євангелія або Апостола, яка розташовується на боці хору (віми) під куполом та багато декорувалася різьбленням, мозаїками.
2. Виступаюча частина солеї у російській православній церкві, що розташовується перед середньою частиною іконостаса (в Україні підвищення часто не влаштовувалося).
3. У католицьких храмах те саме, що лекторіум. Також навісна галерея, яка відділяла неф від хору в кафедральному соборі Франції, леттнер — у Німеччині. Оскільки християнський храм символізував всесвіт, то амвон — Голгофу, де розтяли Христа.