АКВЕДУК
(лат. — вода ведеться)
Споруда у вигляді низки монументальних мостів, естакад чи стін з влаштуванням у верхній частині жолобу, лотока або труби для проведення водоводу, що прокладався від віддаленого і високо розташованого джерела через яри, ущелини, річки, дороги і поля до значного населеного пункту. У Старому Світі відомі з 2-го тис. до н. е. (Мікени), найвідоміші акведуки споруджувались спочатку етрусками, а потім у Стародавньому Римі. Мали місце також у Стародавній Америці.