АКАНТ
акант (аканф) (фр. < лат. < грец. — ведмежа лапа)
Стилізоване декоративне зображення зубчатих листків рослини аканту, що вживалося у різноманітних орнаментальних композиціях, у побудові корінфських капітелей, модульонів, фризів, карнизів тощо. В античній Греції зображали А. з вузькими гострими лопатями, у Римі — ввігнутими у перетині, м'якими й тупими, що давали багату світлотінь ((Acanthus mollis) — ведмежа лапа). У європейському середньовіччі А. асоціювався з терновим вінцем — символом страждань Христа і відзначав життя, біль, співчуття до ближнього і тому відзначався динамічністю побудови й натуралістичністю зображення. Широко застосовувався також в архітектурі ренесансу, бароко і класицизму, де теж мав певні відзнаки.