АЙВАН
(перс., тур. — склепіння, тунель)
1. Відкритий з одного боку великий склепінчастий зал у парфянській, іранській, пізніше у мусульманській архітектурі. Виник як парадний тронний зал царських палаців, згодом отримав розповсюдження у житловому будівництві. Звичайно А. відкривались у бік внутрішнього двору, в медресе слугували прохолодними аудиторіями (порівн. пештак).
2. Тераса у вигляді галереї з широко розставленими колонами і балковим перекриттям у мусульманській житловій архітектурі Середньої Азії. Інколи називається навісом-айваном.