ІТАЛІЙСЬКИЙ БУДИНОК
Тип селянського житлового будинку, що сформувався в епоху Середньовіччя (синонім — середземноморський будинок). Являє собою двоповерхову будівлю з двосхилим черепичним дахом, має балкон або галерею на другому поверсі, на яку ведуть зовнішні муровані сходи. Розділяється на дві частини, які не з'єднуються одна з одною. В одній на першому поверсі знаходиться кухня, на другому — житлові кімнати, в другій — відповідно хлів і приміщення для збереження сіна. Був поширений на значній території Італії, де спостерігались також альпійський будинок, корте, південно-італійський будинок, трулла).