Стилістичні терміни
ІЗОКОЛОН
(гр. іso — однаковий, kolon — гілка) риторична фігура, при якій у двох або кількох відрізках мови частини речення розміщені в однаковому порядку, повна синтаксична й інтонаційна відповідність частин речення: Понад ставом увечері Хитається очерет // Дожидає мати сина до світа вечерят // Понад ставом увечері шепочеться осока // Дожидає в темнім гаї Дівчинонька козака (Нар. творчість).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ІЗОКОЛОН


матиме такий вигляд: Що таке ІЗОКОЛОН