ШЛЕЙФ
шлейф; ч.
(нім., від волочити)
1. Довгий задній край жіночого плаття, який волочиться по землі; хвіст, трен, шляйфа.
2. Сільськогосподарське знаряддя для вирівнювання та легкого поверхневого розпушування фунту.
3. геолог. Смуга відкладів, що облямовує підніжжя якого-небудь підвищення.
4. ел. Провідник у вигляді петлі, що використовується в магнітоелектричних осцилографах та гальванометрах для визначення місця пошкодження лінії зв'язку і т. ін.