ШЛАК
шлак; ч.
(нім.)
1. Розплавлена після тверднення камене- або склоподібна речовина (суміш флюсів, рудних концентратів тощо), що утворюється під час металургійних плавильних процесів, нагрівання й зварювання металів.
2. Зола кам'яного вугілля, яка сплавилася в топці.
Див. також:
томасшлак,
шлакобетон