ШИНА
шина; ж.
(нім.)
1. Металевий обруч, який насаджують на обід колеса для збільшення його міцності, зменшення зносу і т. ін.
2. Гумовий суцільний обруч або оболонка з прогумованої тканини з гумовою камерою, наповненою стисненим повітрям; прикріплюють на обід колеса для збільшення амортизації і поліпшення рухомості.
3. мед. Пристрій для накладання пов'язки, за допомогою якої забезпечують нерухомість ушкодженої частини тіла.
4. Частина електророзподільного пристрою - металева смуга або товстий провід.
5. Рейка.