ФЕРИТ
ферит; ч.
(лат., залізо)
1. Структурна складова залізовуглецевих сплавів, твердий розчин вуглецю (соті та тисячні частки процента) в альфа-залізі.
2. Хімічна сполука окису заліза з окислами інших металів. Відзначається феромагнітними і напівпровідниковими властивостями. Використовують для виготовлення осердь електромагнітів у різних галузях техніки.