ФАБІАНЦІ
фабіанці, мн.; одн. - фабіанець, ч.
члени фабіанського товариства англійської реформістської організації (заснованої 1884 р.). Фабіанською ця організація названа за ім'ям римського державного діяча й полководця Фабія Максима (за прізвиськом Кунктатор - Повільний), прихильника очікувальної тактики, якої дотримувалися й фабіанці. Вони пропагували еволюційно-реформістський шлях розвитку, заперечували класову боротьбу, вважали, що ідеї є вирішальною силою в житті суспільства. В 1900 р. фабіанці увійшли до складу лейбористської партії.