Словник іншомовник слів
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й К Л М Н О П Р С [Т] У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я
ТРУБАДУР
трубадур; ч.
(фр., з прованс., від вишукувати, віршувати)
1. Провансальський мандрівний поет-співець 12-13 ст.
2. перен. Той, хто оспівує, прославляє щось. В сучасній літературі частіше вживається в іронічно-негативному значенні.
Див. також:
акин,
ашуг,
бард,
вагант,
гістріон,
голіард,
жонглер,
менестрель,
рапсод,
скальд,
трувер,
шпільман
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ТРУБАДУР


матиме такий вигляд: Що таке ТРУБАДУР