ТРИТОН
тритон; ч.
(1)
(гр.)
1. У давньогрецькій міфології - син бога морів Посейдона - морське божество з людським тулубом, звірячим обличчям і дельфінячим хвостом. В руках у Т. раковина, звуками якої він, за велінням Посейдона, розбурхує і заспокоює море.
2. Хвостата земноводна тварина родини саламандрових, схожа на ящірку; живе у воді, а зимує на суші.
(2)
(гр., муз.)
інтервал з трьох цілих тонів, тобто збільшена кварта або зменшена квінта.
(3)
(гр.)
ядро атома радіоактивного ізотопу водню - тритію.