ТРИЛЕМА
(три... і гр., засновок)
1. Судження, в якому предметові приписують три ознаки, що виключають одна одну.
Напр., даний кут або гострий, або прямий, або тупий.
2. Особливий випадок умовно-розділювального силогізму, коли умовний засновок передбачає залежність від основи не одного, а трьох висновків, які виключать один одного.