ТРИБУНАЛ
трибунал; ч.
(лат., судилище)
1. У Стародавньому Римі - підвищення, на якому високі урядові особи публічно розглядали судові справи.
2. Суд першої інстанції та апеляційна інстанція для справ, розглянутих мировими суддями.
3. Станові шляхетські апеляційні суди, що існували з 16 ст. у феодальній Литві і Польщі.
4. Надзвичайні суди часів Французької революції кінця 18 ст.
5. Революційні Т.- спеціальні суди, які існували у Радянській державі 1917-22 рр.
6. Військові Т. - суди, що входять до єдиної судової системи Україні і розглядають справи про всі злочини військовослужбовців, а також військовозобов'язаних під час проходження ними навчальних зборів тощо.
7. Міжнародні воєнні Т. - кримінальні суди, створені на основі спеціальних міжнародних угод з метою покарання головних воєнних злочинців.