ТИР
тир; ч.
(1)
(фр., букв. - стрілянина)
приміщення для стрільби з ручної вогнепальної і пневматичної зброї.
(2)
(гол.)
суміш із смоли, каніфолі й сала, якою на судні вкривають стоячий такелаж і рангоут.