ТАНТАЛ
тантал; ч.
(1)
(гр.)
1. У давньогрецькій міфології цар Лідії, який нібито викрав у богів амброзію і нектар, за що Зевс засудив його на вічні муки голоду й спраги.
2. перен. Танталові муки - тяжкі страждання від незадоволених бажань.
(2)
хімічний елемент, символ Та, ат. н. 73; блискучий метал сірого кольору, тугоплавкий, твердий, легко піддається механічній обробці.
Застосовують для виготовлення хімічної апаратури, хірургічних і зуболікарських інструментів, у виробництві особливих сортів сталі, в електровакуумній техніці тощо. Карбід Т.- складова частина надтвердих сплавів. Від імені героя давньогрецької міфології Тантала.