СУРМА
сурма; ж.
(перс., метал)
1. Хімічний елемент, символ Sb, ат. н. 51; сріблясто-білий блискучий метал, дуже крихкий. С. - складова частина друкарського сплаву, деяких типів бабітів. Сполуки С. застосовують у гумовій промисловості, керамічному виробництві тощо; отруйні.
2. Сучасний духовий сигнальний інструмент у вигляді мідної трубки, зігнутої в кільце, з розтрубом на кінці; горн.
3. Духовий мідний музичний інструмент високого регістру із зігнутим у кільце циліндричним корпусом, який закінчується розтрубом, і пристроєм для зміни висоти звуку; труба.