СИНКОПА
синкопа; ж.
(гр., букв. - обрубання, скорочення)
1. Ритмічна фігура, що дає відхилення від норми того чи іншого метра (перенесення музичного наголосу).
2. Випадання звука або складу в середині слова, напр., вимова слова "возз'єднання" як "воз'єднання".
3. Глибока непритомність, спричинювана раптовим занепадом серцевої діяльності.
Див. також:
апокопа,
елізія,
епентеза,
протеза