СЕРЕНАДА
серенада; ж.
(фр., ісп., з іт., вечір)
1. У середньовічній поезії трубадурів - вечірня віншувальна пісня, яку виконували просто неба.
2. муз. В Італії, Іспанії та деяких інших країнах часів середньовіччя - вечірня пісня на честь коханої, яку виконували під її вікном у супроводі гітари або мандоліни.
3. Музичний твір типу сюїти для спокійного, ліричного характеру голосу, інструментального ансамблю або оркестру.