САТИР
сатир; ч.
(гр.)
1. У давньогрецькій міфології - нижче лісове божество, наділене рисами похітливості й розбещеності з цапиними ногами, бородою і рогами; разом, супутник бога Діонісія; у римлян - фавн.
2. перен. Розбещена людина.
3. зоол. Різновид великих денних метеликів.
4. зоол. Вид куріпок у Північній Індії.
Див. також:
фавн