САТЕЛІТ
сателіт; ч.
(лат., супутник, служник, спільник)
1. У Стародавньому Римі - озброєний найманець, слуга, що супроводив свого володаря.
2. перен. Залежна особа, покірний виконавець чужої волі, прибічник, поплічник.
3. астр. Супутник планети.
4. техн. Зубчасте колесо з рухомою віссю обертання, яке здійснює рух одночасно навколо своєї осі й осі центрального колеса.