РОКОКО
рококо; с.
(фр.)
стилістичний напрям у західноєвропейському мистецтві 18 ст., пов'язаний з придворно-аристократичною культурою. Виник у Франції. Відзначається примхливо-вишуканим оздобленням інтер'єрів приміщень, декоративністю; камерністю, граціозністю - в музиці, манірністю образів - в образотворчому мистецтві.