РИФ
ч.
(1)
(нім., геолог.)
пасмо підводних або невисоких надводних скель на мілководді, що утворюється внаслідок руйнування скелястих берегів або нагромадження скелетів коралів (кораловий риф), молюсків тощо.
(2)
(гол., мор.)
поперечний ряд протягнутих крізь вітрила зав'язок, за допомогою яких можна зменшувати площу вітрила; "брати рифи" - зменшувати площу вітрил при сильному вітрі.