РИЗА
риза; ж.
(гр.)
шата.
1. церк. Верхнє вбрання священика, яке вдягається під час богослужіння.
2. Парадний одяг царів.
3. Металеве покриття, оздоблення на іконах, що залишає відкритими лише зображення обличчя, рук, оклад.
4. заст., поет. Взагалі одяг.
5. розм. Смуга землі.
6. діал. Спеціальне пристосування у вигляді дерев'яного жолоба, яким гуцульські лісоруби спускають з гори вниз зрубані дерева.