Словник іншомовник слів
ПРЕДИКАТИВНІСТЬ
предикативність; ж.
(лат., стверджувальний, категоричний)
1. Одне з основних понять сучасної логіки, що відображає об'єктивно існуючі зв'язки між ознаками і предметами.
2. Граматична властивість присудковості, що полягає в підпорядкуванні форм присудка формам підмета
(напр., цвітуть яблуні).
предикативність; ж.
(лат., стверджувальний, категоричний)
1. Одне з основних понять сучасної логіки, що відображає об'єктивно існуючі зв'язки між ознаками і предметами.
2. Граматична властивість присудковості, що полягає в підпорядкуванні форм присудка формам підмета
(напр., цвітуть яблуні).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ПРЕДИКАТИВНІСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПРЕДИКАТИВНІСТЬ
матиме такий вигляд: ПРЕДИКАТИВНІСТЬ
матиме такий вигляд: Що таке ПРЕДИКАТИВНІСТЬ