ПОЛЮС
полюс; ч.
(лат., гр., букв. - вісь)
1. Один з крайніх пунктів, протилежних один одному; найвища точка, межа, границя.
2. Точка перетину уявної осі обертання Землі з її поверхнею (полюс географічнbй).
3. Точка перетину магнітної осі Землі з її поверхнею (полюс геомагнітний).
4. Точка перетину осі світу з небесною сферою (полюс світу).
5. Найнедоступніша, малодосліджена область Арктики, Антарктики (полюс відносної недоступності).
6. Пункт на земній поверхні, де спостерігаються найнижчі температури повітря (полюс холоду).
7. Місця найрізкішого виявлення магнітних властивостей (магнітний полюс ) або електричних властивостей (електричний полюс).
8. Точка, з якою пов'язані полярні координати.
9. Те саме, що й електрод (анод або катод) джерел постійного електричного струму, напр., гальванічного елемента або електричного акумулятора.