ПЛАЦЕНТА
плацента; ж.
(лат., пиріг)
1. Орган зв'язку зародка з організмом матері. Властивий вищим ссавцям і людині, а також деяким безхребетним (окремим членистоногим) деяким рибам, окремим сумчастим.
Інша назва - дитяче місце.
2. У рослин - вирости тканини, на яких прикріплюються насінні зачатки в зав'язі квіткових рослин, спорангії у папоротників.