ПЛАТОНІЗМ
платонізм; ч.
1. Вчення давньогрецького філософа 5 - 4 ст. до н. е. Платона (звідси й назва), засновника об'єктивного ідеалізму. Платон розвинув теорію про наявність нетілесних вічних форм речей (він називав їх "образами" або "ідеями"), що разом з "матерією" породжують почуттєвий світ.
2. Ідеалістичний напрям античної філософії, що грунтувався на вченні Платона.
3. перен. Ідеалізм ("лінія Платона").