ПЛАСТИКА
пластика; ж.
(гр., скульптура)
1. Вид образотворчого мистецтва, твори якого мають об'ємну, тривимірну форму і виконуються з твердих або в'язких матеріалів; скульптура, ліплення, різьбярство.
2. Твори скульптури.
3. перен. Гармонійність і виразність форм, зображень, образів (у живописі, поезії, музиці тощо); грація, узгодженість.
4. Мистецтво ритмічних, гармонійних рухів тіла. Загальна гармонія, узгодженість жестів і рухів.